Зовні фенхель нагадує кріп, але більш високорослий: у період цвітіння сягає висоти 1,5-2 м, утворює більше зеленої маси. Всі частини рослини використовують у їжу: листя та стебла - для салатів, супів, до рибних та м"ясних страв; корінь - приправа в свіжому й сушеному вигляді, відварений - для приготування гарніру. Квіткові зонтики використовують під час соління та маринування овочів, квашення капусти, насіння - для приготування сухих приправ до супів, соусів, м"яса, риби, у хлібопекарській, кондитерській промисловості, для ароматизації чаю, вина; у парфумерній промисловості; - для отримання ефірної олії; у медицині - як заспокійливий засіб, при кашлі, шлунково-кишкових захворюваннях

Овочевий фенхель біля основи черешків утворює головки (потовщення). Їх тушкують, відварюють, смажать у сухарях. Листки, корінь, квітки й насіння використовують так само, як і з фенхелю звичайного.

Усі частини рослини мають приємний солодкуватий смак з анісовим ароматом Свіжа зелень містить ефірну олію, каротин, вітаміни С, В. Е, К, пантотенову кислоту, мінеральні солі. Насіння багате на ефірну олію, жирну олію, білкові речовини. флавоноїди.

Фенхель любить суглинкові, глибоко оброблені, удобрені грунти, з достатньою кількістю вологи, але не підтоплювані, сонячні ділянки. Вирощують його, висіваючи насіння в грунт під зиму або напровесні з міжряддями 30-40 см на глибину 2-3 см. Проростає фенхель досить довго: сходи з"являються через два тижні, а інколи й пізніше. У цей час необхідно знищувати бур"яни, що сходять раніше і можуть заглушити паростки фенхелю. Через 10-12 днів після проростань рослинки в рядках проривають, залишаючи найбільш розвинуті на відстані 10 см одна від одної. В овочевого фенхелю з"являються потовщення нижньої частини стебла, які необхідно підгортати для надання ніжнішого смаку.

Збирають головки вибірково, коли вони мають діаметр 8-10 см. При цьому зрізують всю рослину під корінь, а вище головки залишають черешки та листки на висоті 15 см.

У звичайного фенхелю листки збирають за потреби протягом усієї вегетації або повністю скошують на початку травня. До кінця літа він знову відросте і дасть другий урожай зелені, який збирають до заморозків. Корені, що залишилися, підгортають, утеплюють і залишають зимувати в грунті. Проте в суворі зими вони можуть вимерзати, тому, якщо є можливість, їх викопують і зберігають у підвалі в зволоженому піску. Навесні висаджують у грунт. Після відростання починають збирати першу зелень до появи квітконосних пагонів. Спекотного літа фенхель може зацвісти і в перший рік, у такому разі насіння зможе частково достигнути за умови теплої й тривалої осені. Першими достигають центральні зонтики. Їх збирають після побуріння, не допускаючи осипання.

Щоб постіймо мати свіжу зелень фенхель висівають у декілька строків, починаючи з ранньої весни, через кожні 15-20 днів до липня, щоб восени рослини не потрапили під заморозки. А взимку корені можна висадити в квіткові горщики і виростити зелень на підвіконні.

Декому з городників не вдається одержати повноцінний урожай фенхелю. Основні причини - загущені посіви,недостатня кількість вологи під час вегетації. Це призводить до прискореного утворення квітконосів, що зменшує урожай листків у звичайного фенхелю та потовщених черешків - у овочевого.

Оскільки районованих сортів овочевого фенхелю немає, найчастіше використовують сорти зарубіжної селекції: Сіцілійський, Італійський великий та ін.

Урожайність головок овочевого сягає 3-5 кг з квадратного метра, листків у звичайного - 5-6 кг.

І ще одна порада: насіння фенхелю швидко втрачає схожість, залежно від умов зберігання воно придатне для сівби протягом двох-трьох років або навіть менше. Але якщо у вас залишилося старе насіння, не поспішайте його викинули: використайте для лікування кашлю (настоянка), ароматизації чаю (набуває анісового аромату). Подрібнивши на кухонному млиночку з нього можна приготувати приправу до супів, соусів, риби, м"яса.

ОБСУДИТИ СТАТТЮ НА ФОРУМІ

Джерело: Бабусин сад

З допомогою калини можна легко позбутися від простудних захворювань і очистити організм від шлаків. Сік ягід цієї рослини також застосовують для профілактики онкології.

Примітно, що в лікувальних цілях використовуються не тільки ягоди, які необхідно збирати пізньої восени, але також кора і листя калини - їх слід заготовляти про запас по весні. Відвар з листя калини є чудовим засобом при лікуванні підліткових вугрів і фурункульозу. Щоб його приготувати, необхідно 2 столові ложки сухих або свіжих подрібнених листків рослини залити 200 мл води, довести до кипіння і витримати при кімнатній температурі протягом 5-6 годин, після чого процідити.

Отриманим відваром слід 2-3 рази на день протирати уражені ділянки шкіри - як правило, вже через декілька процедур її стан помітно покращиться. Крім цього, відвар з листя калини можна використовувати для загоєння загноившихся ран. Для цих цілей необхідно добре змочити в рідині складену в декілька шарів марлю, прикласти її до рани, обгорнути целофаном і замотати бинтом, залишивши компрес на ніч.

Кора калини незамінна при лікуванні пародонтозу і зупинки внутрішніх кровотеч. Щоб приготувати лікувальний настій, необхідно 2 столових ложки подрібненого кошти залити 0,5 л крутого окропу і витримати в темному прохолодному місці не менше 10 годин. Отриманим настоєм слід двічі на добу полоскати рот при парадонтозі або приймати по 50 мл всередину 3 рази на день перед їжею для того, щоб зупинити легеневе або шлункова кровотеча, а також зняти різні больові симптоми, в тому числі викликані травмами. Ванни з настоєм з кори калини з розрахунку 1 л засобу на 10 л води допомагають позбавитися від різних видів шкірної алергії, включаючи дерматит.

Ягоди калини, протерті, з цукром, можна використовувати для приготування цілющого чаю - досить 1 столову ложку суміші залити 200 мл гарячої води. Цей напій чудово тонізує організм, знімає втому і допомагає при лікуванні неврозів, сприяє швидкому одужанню при застуді, а також має потогінні й сечогінні властивості. При підвищеному тиску рекомендується натще з"їдати по 1 столовій ложці протертою з цукром калини або випивати по 1 чайній ложці свіжого соку ягід. До речі, сік калини чудово знімає головний біль, тому його можна запросто використовувати замість анальгетиків, які надають несприятливий вплив на серцевий м"яз. З допомогою соку калини також можна вилікувати безсоння, якщо кожен вечір перед сном випивати по 50 мл цього чудодійного напою.

Також калиновий сік рекомендується використовувати для лікування різних жіночих захворювань, включаючи хворобливі менструації і ерозію шийки матки. У першому випадку свіжий сік слід пити натщесерце по 1 чайній ложці 1-2 рази на день, починаючи процедури за тиждень до менструації. А в другому випадку сік рекомендується змішати з рівною кількістю меду. Отриманий засіб необхідно приймати протягом місяця по 3 рази в день перед їжею. Причому, починати слід з 0,5 чайної ложки в першу тиждень, поступово збільшуючи дозу до 1 столової ложки до кінця четвертого тижня. У профілактичних цілях курс лікування можна повторювати кожен рік.

Незважаючи на безперечну користь для організму людини калина має і ряд протипоказань. В першу чергу, її не рекомендується вживати вагітним, так як сік ягід містить речовини, які є аналогом жіночих гормонів. Їх підвищений вміст в крові може стати причиною передчасних пологів і розвитку різних патологій у плоду.

Також калиною не варто захоплюватися людям, що страждають зниженим артеріальним тиском. У цій ситуації медики радять у день з"їдати не більше 1 столової ложки ягід або випивати максимум 1 чашку калинового чаю. Не рекомендується використовувати калину тим, хто страждають хронічними захворюваннями нирок і підвищеною кислотністю шлункового соку. Крім цього, калина протипоказана людям з різними захворюваннями крові, включаючи тромбофлебіт і лейкоз.

Джерело: ЕЛЛЕ

У відомій казці Шарля П"єро добра фея, збираючи Попелюшку на бал, перетворила гарбуз на карету. І це не випадково, адже гарбуз - найбільший зі всіх існуючих овочів на Землі. Зустрічаються індивідууми вагою 200 і більше кілограмів, а не так давно в США вирощений гарбуз - рекордсмен, чия маса склала - 302 кілограми. В той же час можна зустріти і малюточки - гарбузи, незвичайно красиві і витончені, химерних форм і різноманітних забарвлень. Це, так звані декоративні гарбузи. Отже видів гарбузів видимо-невидимо. А вже який корисний гарбуз і говорити не доводиться, прямо-таки криниця необхідних для здоров'я людини речовин! Власне кажучи, гарбуз, як і кавун, і не овоч зовсім, а справжнісінька ягода, але ми вже звиклися позиціювати її як овоч. Гарбуз вважається за одну з якнайдавніших харчових рослин. Найперша згадка про гарбуз, вірніше про посудину з неї - калабасе, датовано 8 тисячами років тому. Жителі Мексики розводять гарбуз вже 5 тисяч років, він був відомий і древнім єгиптянам, а древні греки і римляни робили з гарбуза (швидше за все з лагенарії) пляшки для води і вина. У Европу гарбуз потрапив лише на початку 16 століття, перша згадка про нього значилася в одному з лікарських порадників 1543 року. Навряд чи знайдеться серед садівників-любителів той, хто ніколи не вирощував гарбуз, і точно так, як і у рибаків складаються цілі легенди про те, рибу якого розміру їм удалося зловити, так і овочівники хваляться один перед одним, який гарбуз вони змогли виростити. Наприклад, мій особистий рекорд - 42 кілограми, гарбуз саме такої маси пощастило виростити мені років 10 тому. Ясна річ, з'їсти таку громадину не представлялося можливим, тому і служила вона нам якийсь час меблями - пуфом на кухні. На ній з радістю сиділо моє дитя. Доречно зауважити, багато століть назад древні індійці робили з гарбуза коритця для купання дітей, різний посуд і музичні інструменти. Гарбуз - цілитель. За змістом цілющих речовин гарбуз перевершує багато інших овочів. У ній є цукру, каротин, вітаміни С, В1, В2, В5, В6, Е, РР і такий рідкий вітамін Т, сприяючий прискоренню обмінних процесів в організмі, вітамін K, необхідний для згортання крові, жири, білки, вуглеводи, целюлоза, пектинові речовини, мінерали, у тому числі калій, кальцій, залізо. Каротину в гарбузі в п'ять разів більше, ніж в моркві і в три рази більше, ніж в яловичій печінці. З цієї причини офтальмологи рекомендують людям з порушеннями зору вживати гарбуз і гарбузовий сік. За dмістом заліза оранжевий гарбуз заслуговує на звання чемпіона серед всіх існуючих овочів, з цієї причини його добре вживати тим, хто страждає анемією. Пектинові речовини, виявлені в гарбузі у великій кількості, сприяють виведенню з організму токсичних речовин і холестерину. Перш за все, гарбуз вважається кращим овочем для дієтичного живлення. Блюда з гарбуза рекомендують включати в раціон для профілактики гострого і хронічного нефриту і пієлонефритів. Завдяки солям калія, гарбуз володіє сечогінною дією. Також цей овоч дуже корисний людям, страждаючим захворюваннями серцево-судинної системи і гіпертонією. Свіжий сік гарбуза добре пити при хронічних запорах, запаленнях сечостатевої системи, нирковій недостатності, геморої і нервових розладах. Гарбуз чудово виводить з організму солі і води і при цьому не подразнює ниркову тканину. Крім того, знахарі вважали, що гарбузовий сік дуже допомагає чоловікові підтримувати свій сексуальний тонус. При токсикозі вагітних гарбуз можна використовувати як хороший засіб від нудоти. Гарбузова каша підійде тим, хто бажає схуднути: вона нормалізує обмін речовин і виводить з організму шлаки.Якщо Вас турбує безсоння, то на ніч корисно випити гарбузовий сік або відвар гарбуза з медом. Відваром м'якоті вгамовують спрагу і знижують жар у хворих. Гарбуз також чудово личить тим, хто страждає захворюваннями ЖКТ з підвищеною кислотністю. Корисна не лише м'якоть гарбуза, але і гарбузове насіня. Воно просто криниця високоякісного харчового масла (від 32 до 52 відсотків). У багатьох країнах Европи, наприклад, в Австрії, Німеччині і Румунії, масло споживають для приготування різних овочевих салатів. Крім того, в насінні дуже багато цинку. Саме на основі масла з гарбузового насіння випускається чудовий препарат "Тиквеол". Свого часу мені вдалося поговорити з одним з розробників цього препарату з Волгограду, отримані ними дані клінічних випробувань мене просто вразили: по своїй ефективності він у декілька разів перевершував відомий препарат "Есенціале". В даний час "Тивеол" став незвичайно популярний, і використовують його не лише для лікування хвороб печінки, включаючи гепатит і цироз, але і при захворюваннях ЖКТ і сечовивідної системи, а також при проблемах шкіри і жіночої сфери. Розтерте з медом насіння гарбуза - один із старовинних глистогінних засобів. Сушені гарбузові насіннячка дуже корисні чоловікам, ними лікують простатит, для цього на самому початку захворювання щодня натщесерце і увечері слід з'їдати по 20-30 насіннячок. Завдяки наявності цинку, гарбузове насіння корисно вживати жменями при проблемах, пов'язаних з його відсутності, а саме при вугрях, жирній лупі, себореї. Коржикова Олена, фітотерапевт http://www.yoki.ru

А вы знали, что такой привычный для нас овощ как огурец, который можно вырастить на грядке, либо купить в любом супермаркете, обладает поразительными и непривычными для нас свойствами? Вот несколько рекомендаций о том, как можно использовать обычный огурец в различных жизненных ситуациях:

Огурец содержит все необходимые человеку витамины: В1, В2, В3, В5, В6, витамин С; фолиевую кислоту, железо, кальций, фосфор, магний, калий, цинк.

Чувствуете усталость во второй половине дня? Напитки с кофеином вам не помогут. Для восстановления сил вам нужен продукт, который содержит витамины группы В и углеводы. Все витамины группы В содержатся в огурцах, но, оказывается, огурец содержит и углеводы. Достаточно съесть один огурец,чтобы восстановить силы.

Вам надоело вытирать запотевшее зеркало в ванной после принятия душа? Перед принятием ванны смажьте зеркало кружочком огурца - оно не запотеет, и в ванной будет стоять приятный запах.

Если ваш сад часто посещают вредные насекомые, положите кружочки огурца в одноразовую алюминиевую посуду. Соединение огурца с алюминием вызовет химическую реакцию, в результате появится запах, который не чувствует человек, но для насекомых он невыносим.

Вы собрались идти в бассейн, но стесняетесь целлюлита на ногах? Возьмите 1-2 кружочка огурца и смажьте эти места. Огурец обладает косметическим свойством стягивать кожу на некоторое время. Морщины на лице также разглаживаются с помощью огурца на некоторое время, кожа становится более упругой.

Вы выпили алкогольный напиток, и у вас сильно заболела голова. Не пейте больше - во-первых, а во-вторых, съешьте огурец и идите спать. Утром проснетесь свежим, без головной боли. Огурец содержит и сахар, и электролит, которые вместе с витамином В регулируют обмен веществ, нарушенный принятием алкоголя и вызвавшим головную боль.

Вы хотите избавиться от вредной привычки перекусывать перед сном? Огурцы сослужили добрую службу путешественникам, охотникам и коробейникам, которым нужна была полноценная пища на скорую руку.

Вам предстоит важная встреча, но вы не успеваете начистить обувь. Возьмите кружочек огурца и пройдитесь им по поверхности обуви один раз. Ботинки тут же заблестят, как новые. Кроме того, огурец содержит водоустойчивые вещества, и в случае дождя ноги не промокнут.

Заскрипело колесо или дверь, а масло WD-40 закончилось. Возьмите огурец, смажьте ось и скрип прекратится.

Вы волнуетесь перед экзаменом? Возьмите огурец, порежьте кружочками и вылейте на него кипяток и подышите парами - успокоитесь сразу.

У вас неприятный запах изо рта. Возьмите дольку огурца и пожуйте ее в течение 30 секунд. Запах исчезнет.

Краны и газовая плита нуждаются в чистке. Возьмите дольку огурца и протрите нужное место несколько раз. Поверхность не только заблестит, но и не останется следов. Кроме того, ваши руки и ногти соприкоснутся с природным материалом, а не химией.

Вы написали что-то ручкой и ошиблись? Возьмите шкурку огурца и осторожно сотрите ненужную букву. Огурец может стереть даже фломастер.

Джерело: Огірок

Як зазначає садівниця, купувати нові пагони троянд для вирощування - досить дорого, та й не завжди вони можуть прорости, як того обіцяють продавці. "Тому, зазвичай, я використовую подаровані мені букети. Друзі знають, що я полюбляю висаджувати троянди, тому часто дарують мені саме ці квіти. З них можна отримати подвійну користь: спочатку вони радують око в оселі, пізніше - на городі".

"Коли букет уже починає в"янути, не спішіть його викидати, - каже Оксана Дмитрівна. - Обережно вийміть його з вази й обріжте голівки. Доцільно трохи підкоротити стебло для того, щоб оновити систему проросту квітки. Обов"язково провести процедуру дезинфекції, щоб не дошкуляли шкідники. Для цього я замочую стебельця у розчин марганцівки на 20-30 хвилин або розчин фундазолу (1 ст.л. на 10 л води). Буває так, що троянди зів"яли через нестачу води, і їх я використовую для висадки. Але, перед цим, спочатку повністю занурюю пагінці у холодну воду на добу".

Грунт, у який буде висаджуватися троянда, також має певне значення для ефективності росту квітки. "У нас на Закарпатті троянди можуть рости майже повсюди, цим квітам подобаються наші грунти. Головне, земля повинна бути добре розпушена, вона буде краще пропускати кисень та вологу до коріння рослини. Троянди дуже не люблять піщані грунти, мулисті, болотисті. Вони можуть перемерзати взимку та не давати потрібної кількості поживних речовин для рослини. "Але чи є в нас ідеальна земля на грядках? - питає Оксана Білей. - Її можна покращити різноманітними добривами: торфом, компостом, попелом, курячим послідом. Ні в якому разі не можна висаджувати троянди в землю, на якій уже 10 років поспіль росли також ці квіти. Тут грунти уже пересушені, виснажені та можуть бути заражені певними хворобами".

Світло - це дуже необхідний чинник росту рослин. "Троянди також дуже світлолюбні, - розповідає пані Оксана. - Цю квітку доцільніше висаджувати на сонячній стороні клумби. Тоді вони краще ростуть, бутони утворюються повні та можуть зацвітати по декілька разів на рік. У темних частинах грядки кущі троянди слабшають, можуть навіть жодного разу не зацвісти. Проте у жаркі сонячні дні важливо слідкувати за тим, щоб грунт троянд не пересушувався, у такому випадку доцільно поливати квіти з самого ранку, або, ще краще, звечора, коли уже зайшло сонце".

Троянди можна висаджувати як весною, так і восени - розповідає садівниця. Проте треба пам"ятати, що квіти, які посаджені весною, вимагають до себе більшої уваги. До речі, кінець травня - краща пора для посадки квітучого куща. "Весняні троянди" потрібно весь час поливати, затіняти від палючого сонця.

Джерело: Зелені

За календарем городника рекомендується у цей день посіяти буряк.

Сіємо буряк? Я - обов'язково! Так, це відомо, що буряк теплолюбні, ніж морква. Її насіння проростає при температурі не менше +5, а сходи з'являються через два тижні. Але як тільки температура грунту прогрілася до цих самих +5 на глибину приблизно в 5 см, насіння можна висівати прямо в грунт - тобто приблизно з початку квітня (і до середини червня). Я не висаджую буряк в парник, але взагалі-то це можна робити вже з середини березня. Звичайно, буряк може витримати температуру і -3, але це, що називається крайній варіант, а от сама сприятлива температура для росту +18 +20 і до +25 в період розвитку коренеплоду. Два роки поспіль буряк не садять на одне і те ж місце. "Повернутися" вона зможе лише років через 4! Попередниками буряка можуть бути огірки, помідори, морква, бобові ... Найбільш сприятливий грунт для посіву буряка - суглинки, багаті органічними речовинами, досить пухкі і добре дренованих. Рослина переносить і кислу, і лужне середовище грунтів, але при цьому може мати так би мовити пригнічений вигляд і легше піддаватися захворювань. Буряк досить вимогливо до вмісту в грунті поживних елементів і мінералів, тому потребує підгодівлі. Під неї вносять гній з розрахунку 3-4 кг на 1 м.кв. (Не більше, тому як буряк здатна накопичувати нітрати), азотні добрива - 10 гр сечовини на 1 м.кв. (Особливо в кінці червня - початку липня в період активного росту листя), під час формування коренеплодів - початок серпня - рослина потребує калії, добриво вносять з розрахунку 15-20 гр на 1 м.кв. Важливо рихлити грунт, щоб не утворювалася кірка на поверхні.

Коли сіємо буряк, потрібно враховувати те, які у нас в розпорядженні грунту, глибина посіву - близько 5 см, але якщо грунту важкі, глинисті, то не більше 3. Відстань між рослинами близько 6 см, між рядами - 20-40 см. Грунт під посів - обов'язково волога. Буряк може переносити досить посушливі періоди, але в цілому потребує гарному поливі. Полив взагалі виробляють весь період росту і припиняють за місяць до прибирання. При цьому, буряк погано переносить перезволоження і наприклад на болотистих грунтах не росте.

Яких тільки сортів і видів буряків не виведено - і біла, і цукрова, і куляста і далі, далі, далі, але в цілому можу сказати тільки одне - посійте буряк на своїй ділянці, тому що це не просто цілий набір вітамінів і мінералів, але і чудова основа для просто смачного борщу.

Джерела:

Синоптик

Все для дачників

У цей день вшановується пам'ять мучеників Сави Стратилата і Євсевія. У минулі часи до цього дня у селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень: "Ну, хліб-то давно весь вийшов, піди візьми у Савки в лавці".

За календарем городника, у цей день можна сіяти моркву.

У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розгортають бруньки груші.

Як правильно саджати моркву?

У чому проблема, скажете ви, було б насіння. Ви, як завжди, праві. Головне, щоб сівба моркви не перетворилась на нудний процес. Придумано багато способів, як цього уникнути, і ми хочемо вам розповісти про них. 1. Найзвичайнісінький спосіб, яким користується багато хто, це сівба сухого насіння моркви. Одна проблема: насіння у моркви дрібне, і, якщо насипати насіння у борозенку багато, то воно зійде густо, і потім доведеться проріджувати сходи. Якщо насіння моркви насипати мало, то може і не зійти.

2. Сівба моркви намоченим та пророслим насінням відразу зажадає поливу як під час посадки, так і в наступні дні. При цьому способі необхідно постійно підтримувати ґрунт у вологому стані, інакше проросле насіння загине. Звісно ж, при такому методі насіння сходить швидше.

3. Є спосіб сівби насіння моркви, при якому дружні сходи з"являються швидко. Він називається "морква в мішечку". Як тільки починають з"являтися перші таловини, потрібно викопати на ділянці ямку на штик лопати. Насіння моркви в полотняному мішечку змочити водою, покласти в цю ямку, засипати землею, закидати снігом. Щоб не втратити місце, де прикопане насіння моркви, потрібно поставити будь-який розпізнавальний знак, наприклад, палицю. Через 10 - 12 днів насіння моркви накльовується. Потім його дістають, змішують із сухим річковим піском і розкидають по грядці. Ґрунт злегка боронують, накривають плівкою. Дружні сходи з"являються вже на 5-6 день.

4. А цей спосіб зручний і ощадливий. Потрібно змішати одну-дві столові ложки насіння моркви з відром піску і розкидати цю суміш у борозни. Важливо, щоб пісок був сухим, інакше насіння погано перемішається з піском і посіви виявляться нерівномірними. Потім добре пролийте грядки з морквою водою, засипте зверху невеликим шаром ґрунту і можете не підходити до моркви до осені. Проріджувати грядки з морквою не доведеться. Восени у вас повинна вродити велика та рівна морква.

5. Бабусин спосіб: налийте в склянку (півлітрову банку) воду, насипте туди насіння моркви. Потім, добре розмішавши цю суміш, наберіть у рот воду разом з насінням моркви і пирскайте на грядку. Так раніше при прасуванні обприскували пересушену білизну. Посіви моркви виходять теж більш-менш рівномірними.

6. Змішаний спосіб посадки: наприклад, можна змішати насіння моркви та редиски в одній чашці, додати туди трохи річкового піску для рівномірності посіву і сіяти в борозенки. Редиска швидко сходить, її поступово вириваємо, а для моркви залишається все вільне місце в рядку. Надалі проріджувати таку грядку не доведеться.

Редиску можна замінити будь-якою іншою рослиною, що швидко сходить і дозріває. Добре підійдуть для цього шпинат або салат. Ідея змішаних грядок дає гарні результати.

На одній грядці можна одержувати кілька врожаїв, якщо правильно скласти план посадки овочевих культур за строком дозрівання. Однак, щоб урожай всіх культур, як ранніх, так і пізніх, був високим, доведеться застосувати підвищений агротехнічний фон: поливи, своєчасне розпушування ґрунту та видалення бур"янів, підживлення як органічними, так і мінеральними добривами.

7. Посіви насіння моркви можна сполучити з посівами цибулі. Цибулю можна чергувати рядками, а можна посіяти "маячкову" цибулю. При "маячковому" способі насіння моркви переважно сіють рядками, і в ці ж рядки висаджувють звичайну цибулю-сівок. Як тільки сходи цибулі та моркви проростуть, цибуля, як пунктиром, буде позначати сходи моркви. Такий спосіб зручний тим, що спільні посадки моркви та цибулі охороняють один одного від шкідників: від морквяної і цибульної мухи.

8. Сівба на стрічці. Насіння на стрічці є в продажу, але можна й самому зробити таку стрічку, наклеївши насіння моркви на паперову смужку за допомогою клейстеру. Ця технологія посадки моркви дуже зручна: куплену або приготовлену стрічку потрібно просто натягнути уздовж борозни на грядки та присипати землею. Одне але! Добре, якщо вам у продажу попався на стрічці саме той сорт моркви, який ви й хотіли купити. А от сидіти та приклеювати насіння моркви - те ще заняття!

9. Відмінний спосіб - купити інкрустоване насіння. Кожне насіннячко моркви перебуває у твердому драже із сухого гідрогелю та добрив з мікроелементами. Розмір драже теж оптимальний - трохи більше перцевого зерна, навіть якщо драже випаде у вас із рук не там, де треба, ви легко зможете його знайти та підняти. Драже яскравого кольору, і його так легко побачити на чорній землі.

Дражироване насіння моркви забезпечене на деякий час всіма необхідними живильними речовинами. Досвідчені городники радять у домашніх умовах замінювати дражирування насіння на змішування звичайного зволоженого насіння моркви з просушеним, добре подрібненим коров"яком (4 частини коров"яку на 1 частину насіння).

10. А цей спосіб для тих, хто любить експериментувати. Візьміть воду і розчиніть в ній трохи добрив, краще комплексних, з мікроелементами. Потім зваріть на цій воді з борошна або крохмалю клейстер. Дайте цьому киселю повністю охолонути. Сміливо висипайте туди приготовлене насіння моркви та добре перемішайте.

Потім, у будь-який з підручних засобів: порожня пластикова пляшка (доведеться зробити дірку в кришці), кондитерський шприц з великою насадкою, порожня пляшечка з-під кетчупу - накладаєте або наливаєте (дивлячись, яка консистенція у вас вийшла) туди клейстер з насінням моркви. Відповідно до законів фізики насіння, розмішане в клейстері, не склеюється між собою, а тримається одне від одного на відстані.

Потім ідете на город, робите борозенки та видавлюєте в них цей клейстер. Клейстер з насінням лягає легко та рівно, насіння моркви змочене й удобрене. Ощадливо витрачається, немає зайвої роботи з проріджування моркви. І можна вибирати будь-який сорт, що сподобався.

Джерела:

Синоптик

Сіємо моркву

За календарем городника саме від 6 травня починають садити капусту.

Капуста - рослина холодностійка, краще росте при температурі 16 - 18°.

Капуста світлолюбна, не можна садити її в тіні під деревами.Ні в якому разі не можна садити капусту на одному і тому ж місці частіше, ніж один раз в три роки.

Капуста дуже любить вологу.

У неї довга коренева система, яка проникає глибоко в грунт.

Відповідно потрібно добре скопати ділянку під капусту ще восени і збагатити його добривами.

На Заході України картоплю починають висаджувати відразу після Благовіщення (7 квітня), а деякі добрі газди і ще раніше.

Звичайно. кожен може експериментувати із конкретним сортом картоплі та грунтом своєї ділянки, але зауважимо, що правильно підготовлена картопля визріває за: ранньостигла - 60 днів, для зимового зберігання - 110 днів. Від 5 травня до 31 серпня є 118 днів, отже, чи Ви посадите картоплю 6 березня, чи 9 квітня, чи 5 травня: час її збору залишається незмінним.

Ранньостигла картопля (дозріває за 60 днів)

Щоб ранньостигла картопля якнайшвидше виросла, то добре її підготуйте: проростіть її в приміщенні при температурі до 14 градусів за Цельсієм протягом 35 днів. Для пророщування картоплі вистеліть її в один шар.

Картопля до збору буде готова, коли нижнє листя пожовтіє: тоді скосіть бадилля і дайте картоплі ще до тижня "дозріти" у землі.

Перед тим, як садити часник, підберіть для нього вдале місце. Запам'ятайте, що часник любить сонячні, захищені від вітру, неперезволожені ділянки з родючим грунтом, на яких раніше росли гарбузи, капуста, морква, буряк, бобові або представники ранніх зеленних культур (салат, шпинат). Висаджувати часник там, де він вже ріс, можна не раніше ніж через 4-5 років, так само як і на ділянки, де раніше росли цибулинні, картопля або томати.

Джерела:

Овочі

Синоптик  

- Набираю землю в стакани від пива. У кожен кладу по чайній ложці без верха попелу. Перемішую. Вкидаю три зернини не глибше 1,5 сантиметра, добре поливаю, й через чотири дні огірки сходять.

У хаті ростуть на підвіконні два тижні, доки не з'являться чотири справжні листки. Два перші вузькі з насінини не враховують. Тоді Людмила розрізає склянку і разом із землею висаджує на городі в добре политу лунку.

- Головне не пошкодити корінці. Можна купити торф'яні стакани. Розсаду висаджують із ними. Це краще, бо не травмує рослину.

Огірки накриває пластиковими пляшками із зрізаним дном. Застромляє їх шийкою догори. Кришки знімає, щоб рослини не спарилися.

- У землі багато вологи, пригріває сонце. У пляшці буде відпар. Температура вища, ніж на вулиці. Уночі в пляшці огірки не замерзнуть, навіть якщо приморозок.

У корчі лишає по одному стеблу огірків. Проріджує їх іще до висадки. Також сіє овочі під пляшку в ґрунт.

- У лунку кидаю кілька зернин на 2-3 сантиметри вглиб. Поливаю й одразу накриваю пляшкою. Сходять за тиждень. Пізніше прориваю, щоб лишилось одне стебло. Можна сіяти на другий день після Благовіщення. Зазвичай огірки саджають на Юрія, 6 травня. У мене тоді вже цвітуть, а ті, що проростали в хаті, дають перший урожай. Доки почнуть сотатися, на вулиці вже так тепло, що пляшка їм не потрібна.

Огірки у відкритому ґрунті господиня сіє на відстані 40 см між кущами та 1,5 м - між рядками.

- По 70 сантиметрів протягнеться лоза з обох боків, і вже не пройдеш, щоб зібрати плоди. Між рядками для економії землі висаджую рядок кормових буряків, по обидва боки ще й редиску. Її швидко вирву. А  буряки виростуть, як відра. Посіяла одного року столові, то огірки їх заглушили.

З південного боку радить посадити рядок кукурудзи. Вона захищатиме огірки від сонця.

- Весняні плодоносять усе літо. Перед першим цвітінням пирскаю їх сироваткою, молоком. Обов'язково - знизу листка. Це рятує від борошнистої роси. Щоб не горіли й не жовкли, кожного разу після дощу поливаю чистою криничною водою. Вона змиває хімію, яка осіла з опадів.

Так само вирощують ранні кабачки, цукіні, кавуни.

Балконні огірки достигають на два тижні раніше

Киянка 27-річна Юлія Зима два роки вирощує огірки на балконі. Радить сорти Хрустик і Кущовий. Має врожай на початку червня.

- Висаджую у відро від фарби. Вміщуються шість стебел. До кожного опускаю дріт зі стіни балкона. Огірки плетуться вгору, прогріваються сонцем. Достигають на два тижні раніше, ніж на городі, - розповідає.

Джерело: Газета